Понеділок, 15.10.2018, 16:10
Вітаю Вас Гість | RSS

ТЕРНОПІЛЬ РЕЛІГІЙНИЙ

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

ПАСТОРСЬКА МАФІЯ. РОМАН СКОЦ

Пастор Роман Скоц, який декілька років тому втік в Україну від американського правосуддя, незаконно відбирає землі у українців, займається фальсифікацією документів, шантажем і підкупом посадових осіб. Члени його родини торгують гуманітарною допомогою яка надходить з Заходу. У даній статті мова йтиме про продаж гуманітарної допомоги родиною пастора Романа, який активно співробітничає з вищим керівництвом Слов'янської місіонерської церкви «Віфанія» у Сакраменто (США), де в нього залишилося п'ятеро братів.

Як не прикро визначити те що деякі голови американських та українських протестантських об'єднань всіляко покривають його беззаконня.

Ані американський уряд ні слов'янська діаспора Сакраменто, схоже, не в курсі злочинів, якими займаються протестантські священики США в Україні. Деякі каліфорнійські політики, та також представники влади в Україні підтримують цих шахраїв. Про це пише каліфорнійське видання «Слов'янське Сакраменто» у своєму журналістськім розслідуванні «American Raider Pastors Sell Humanitarian Aid in Ukraine» від 1 жовтня цього року.

Члени родини пастора Скоца є власниками української мережі роздрібних магазинів «Тавіта», мають неабиякий досвід з тривалого продажу "секонд хендівських" товарів із західних країн. У той час коли американська родина Скоців впроваджує бурхливу суспільну діяльність у Північній Каліфорнії, за допомогою місцевих слов'янських церков і навіть державних органів США, влаштовує благодійні заходи, ярмарки, випрошуючи черговий фінансовий транш для Неньки, що роздирається зовнішнім і внутрішнім ворогом, її українська частина грабує свій власний народ, всіляко наживаючись на його біді та безпорадності.

Нагадаємо, що громадянин України Роман Скоц втік з США в Україну після того, як у Федеральному суді штату Каліфорнія на нього та його транспортну компанію була запроваджена карна справа про відмивання великих сум грошей. Як удалося довідатися «Слов'янському Сакраменто» з документів суду, компанія USKO Shipping, що належить братам Скоцам із Сакраменто, записана на ім'я Романа Скоца, була запідозрена у відмиванні сотень тисяч доларів через каліфорнійські відділення банку Wells Fargo. У ході розслідування рахунки компанії були заморожені, а її кошти реквізовані на користь держави.

За втечею в Україну пастор Роман разом з власною дружиною Ганною (у дівоцтві Яслинськой) заснували невеличку релігійну громаду християн віри євангельської в передмісті Києва – селі Крюківщині, де розпочали активно займатися бізнесом на проблемах селян, при цьому віднімаючи чужу власність. У лютому цього року я побував у зареєстрованої Скопцем церкви «Храм Спасителя» (с. Крюківщина, вул. Каштанова, буд. 1б), де зустрівся з пастором Романом, який показав мені значних розмірів склад товарів, цілком переправлених із США його братами.

У величезній будівлі площею в сотні квадратних метрів під церкву відведене невелике приміщення, яка вміщає не більш 60-70 відвідувачів. В іншій частині будівлі, за словами Романа, складуються сільськогосподарські інструменти та запчастини, бо одним з бізнесів власника є продаж сільгосптехніки. І дійсно, через паркан на просторому дворі можна побачити нові сівалки, плуги, косарки, значний парк імпортних авто.

Місцевий цвинтар, що перебуває неподалік, очевидно, є ще одним джерелом прибутку заповзятливого священика із Сакраменто. Як свідчать реєстраційні документи Мінюсту України, Роман Скоц, крім усього іншого, надає місцевому населенню похоронні послуги.

На Романа Скоца оформлене також шестикімнатне житло в селі Крюківщина загальною площею 234 кв метрів (с. Крюківщина, вул. Львівська, буд. 13а, кв. 2) – як свідчать місцеві жителі, сам пастор мешкає в особняку в елітному районі під Києвом.

За словами нашого власного кореспондента, що побував поруч із житлом пастора, на доглянутій в американському стилі галявині побудовано кілька багатих особняків і дитячий майданчик – усе це добро перебуває під серйозною охороною й буквально нашпиговане камерами відеоспостереження.

Як свідчить виписка з держреєстра, Роман Зіновійович Скоц володіє також маєтком загальною площею 382,9 кв. м. разом з житловими та підсобними будівлями (с. Крюковщина, Владимирська 13).

Крім цього є доказ того, що житловий будинок по вул. Каштанова, буд. 12 теж належить йому.

На громадянина Романа Зіновійовича Скоца зарегистрированно два автомобілі – білий Mercedes-Benz Sprinter 208 CDI 2001 року випуску й біла Kia Soul 2014 року випуску.

Як свідчить джерело в місцевих правоохоронних органах, пастор Роман до того ж володіє зареєстрованою вогнепальною зброєю – пістолетом калібру 9 мм.

Як не крути, влаштувався в Україні Роман Скоц прекрасно.

Частими гостями його церкви є єпископ із Сакраменто Бондарук Адам Семенович, пастор Слов'янської місіонерської церкви “Віфанія” та рідний брат Романа – Степан Скоц, керівництво місії “Great Commission” (“Велике Доручення”) і “Ukraine Relief”. Єпископ Лащук Володимир, служителі Фелікс Вейцман, Джордж Давидюк, Віктор Лимонченко та інші регулярно підтримують втікача, стягуючи пожертвування з американських віруючих у США.

Я потрапив у церкву «Храм Спасителя" під кінець вечірнього богослужіння. Один із братів Скоців, що допомагали Роману на богослужінні, запросив мене в офіс пастора. У ході годинної розмови пастор-євангеліст стверджував, що не займається ані розповсюдженням гуманітарки по Україні, ані продажем секонд-хенду у місцевих магазинах.

Однак тут пастор-бізнесмен безсовісно бреше. У Міністерстві юстиції України знову ж на його ім'я зареєстрований як мінімум один магазин, де продається одяг і інші товари секонд-хенду.

Магазин-гуртівня перебуває на батьківщині Романа – у Камінь-Каширському районі Волинської області. Місцеві жителі підтверджують дану інформацію, розповідають про цілу мережу магазинів, де «американці» продають гуманітарну допомогу.

Ще в трьох магазинах (два в Камінь-Каширському, один у приміський Києва Боярці) секонд-хендом та харчами із кордону торгують інші члени родини – Любов Андріївна Скоц, Людмила Миколаївна Скоц, Олександр Гнатович Скоц, Іван Павлович Скоц, Скоц Ганна Петрівна та інші.

Ми навідалися в усі чотири торговельні заклади, що належать членам родини Скоц, де виявили докази торгівлі гуманітарною допомогою.

Першим місцем, яке ми відвідали в ході нашого рейду, став магазин-база, розташований на території консервного заводу (місто Камінь-Каширський, вул. Ковельська 114). Співробітники цього магазину підтвердили, що заклад належить Роману Скоцу з Києва, і повідомили, що розміщений на продаж товар надходить до них як з Європи, та США.

Гуманітарку привозять фурами - розповіла його провавець

Вдовж стін та у середині магазину розміщені численні вішалки, стелажі й полиці з вживаним одягом, що примітно – зі зрізаними бирками. Серед європейського одягу можна знайти й американський секонд-хенд: футболки з написами «UCLA», «Lakers» і інші – явно привезені з Каліфорнії.

Замість зрізаних бирок співробітники магазину вішають на одяг цінники в українській валюті. Час від часу на базу заходять покупці, цікавляться товаром. Періодично під'їжджають мікроавтобуси, щось привозять.

Що цікаво, поряд зі старим одягом із країн Європи й США в приміщенні магазину продається «рис із Індії», на який каліфорнійські брати Скоці збирають гроші в американських церквах – по $25 за 5 кг.

«Висококласний, очищений рис, добре розварюється, », за словами продавців, прибув з Америки. На доказ ми купили один 5-кілограмовий мішечок за 100 гривень (близько $4 за курсом на початок цього року). Жінка за прилавком повідомила нас, що працівники можуть доставити зі складу ще «скільки завгодно рису» такого ж якості, «хоч 100 мішків».

Точно такі ж мішечки з рисом ми побачили й у двох інших магазинах, що належать українсько-американським бізнесменам. Коли я сказав, що їду а зону АТО, у Маріуполь у гості до пастора Геннадія Мохненка, маю бажання відвезти подарунки дітям у сирітський будинок, продавщиці запропонували мені купити в них рис, тому що в окрузі однаково немає конкурентів.

Що ж виходить? Американські громадяни у церквах доброзичливо жертвують організації Ukraine Relief гроші на рис, призначений для дітей-сиріт і потерпілих у військовому конфлікті, а брати Скоци безсовісно продають його в мережі властних магазинів в Україні?

Залишаючи базу овочевого заводу, я зробив фото комори, що перебуває поруч, де, як видно, робітники сортують прибулий з-за кордону товар.

Зробивши контрольну закупівлю, ми направилися в інший магазин, що належить пасторській родині. В ньому мені вдалося зняти на відео ярлики на продаваної співробітниками Скоців одягу, які ще не встигнули зірвати. На деяких з них було написано англійською мовою: «Humanitarian aid. Not for sale» («Гуманітарна допомога. Не для продажу»).

Такі ж бирки були виявлені як мінімум ще в одній торговельній крамниці. Отже підприємці Скоці «оптом і в роздріб» гендлюють західними товарами, надзвичайно популярними сьогодні в них на батьківщині. Відразу в коробках продається поношене взуття, шкільні товари, дитячі іграшки, тканини й приналежності для шиття, побутова техніка.

Інша крамничка із продажу секонд-хенду перебуває в місті Боярка, приблизно в 40 хвилинах їзди від Києва на південний захід (точна адреса: вул. Білогородська 25, тел.: (097) 937-98-25).

Тут, у черговому магазині під маркою «Тавіта», розташованому на першому поверсі житлового будинку поруч із зупинкою суспільного транспорту, також іде жвава торгівля жіночим і чоловічим одягом, дитячими товарами й взуттям.

Уважно розглядаю розвішений одяг, етикетки якої навмисне зрізані, і починаючи відчувати себе непрошеним гостем. Хазяї магазину таким надокучливим покупцям точно не раді. Здається, вони чогось побоюються.

Виявивши на одязі зрізані бирки, я прийнявся фотографувати й знімати товари на відео. Працівники магазину підняли ґвалт, прийнялися зупиняти мене, а одна зі них погрожувала викликати поліцію, спробувала вигнати мене з торговельного закладу геть.

Я терпляче очікую прибуття стражів порядку: цікаво, які обвинувачення правоохоронці можуть пред'явити мені, законослухняному громадянинові –, що не краде, що й дотримує закони України? Адже наскільки я обізнаний, Конституція країни не забороняє робити фото- і відеозйомку на території таких громадських місць як магазини. Більше того, у випадку виникнення питань я маю повне право запросити книгу скарг або навіть документи власника, на чиє ім'я зареєстрований даний заклад.

Поліція все не їде, і я вимагаю надати документи на зареєстрованого власника. Знаходжу «Куточок покупця», де виявляється ім'я власника.

Так і є – власницею даного закладу виявляється Любов Андріївна Скоц. Що я й зафіксував на свій смартфон.

Пробувши в магазині ще майже півгодини, не дочекавшись поліції, я викликав таксі й виїхав у Київ.

Як свідчить офіційна інформація, родина Скоців займається продажем колишніх у вживанні речей уже близько двох десятків років, з 2000 року. У свій час цією торгівлею займалися не тільки Роман і Любов Скоці, але й інші члени великої родини.

Наприклад, Людмила Миколаївна Скоц торгувала з лотків на ринках у Камінь-Каширському. (На даний момент, щоправда, цей вид діяльності в її ліцензії в Мінюсті відзначений як «припинений»).

Олександр Гнатович Скоц теж займався торгівлею продовольчими товарами в Камінь-Каширському ( у даний момент його діяльність зупинена).

Те ж саме можна сказати й про Івана Павловичу Скоця із села Гута-Каменська, який торгував продтоварами.

Місцеві жителі, з якими нам удалося поспілкуватися, підтверджують факти торгівлі гуманітарною допомогою численними членами сімейства Скоців.

« У них найвищі ціни на гуманитарку в окрузі», – поскаржився в розмові з кореспондентом «Слов'янського Сакраменто» один з жителів Камінь-Каширського, почувши про те, що ми прибульці за репортажем на батьківщину Скоців.

Трагізм ситуації полягає в тому, що в середовищі самих українців не вважається чимсь соромним робити такий обман - продавати надходження з-за кордону гуманітарної допомоги своїм же побратимам. Сумно й те, що американці і європейці щороку безконтрольно передають мільйони доларів у руки таких безчесних ділків як брати Скоці. Думаю, не варто нагадувати, що ми знайшли докази одержання секонд-хенду з-за кордону на ім'я Романа Скоц.

Але, як бачимо, замість того, щоб насправді допомагати сиротам і потерпілим від військового конфлікту, закордонна добродіяльність служить наживі швидких шахраїв-посередників.

У процесі нашої співбеседи пастор Роман Скоц кілька раз підкреслив, що активно займається благодійною допомогою місцевому населенню та потерпілим в АТО. Частина із цього дійсно є правдою, однак його шляхетні діяння очорнені невдоволенням місцевих християн і підозрілими діями з боку активістів «Храму Спасителя».

 

У червні цього року газета « Боярка-Інформ» опублікувала замітку про закладку фундаменту майбутньої місії в межах міста, на тому місці, де в радянські роки перебував дитячий піонерський табір «Батьківщина».

Серед присутніх були відзначені відомі в Україні протестантські єпископи – Микола Синюк та Михайло Паночко. Також з ними на зборах були єпископ Християн віри євангельської США Адам Бондарук і його син Павло Бондарук, що є пастором Слов'янської місіонерської церкви «Віфанія» у Сакраменто. Священики освятили закладений фундамент, та рукоположили Романа Скоца в пресвітери, передають місцеві християни. На заході були присутні представники місцевої виконавчої влади.

«Більш 15 років тому на гроші іноземних добродійників для будівництва центру милосердя була придбана земельна ділянка загальною площею в 4 га. Тепер від нього залишилася третина. Колишнє керівництво Боярського центру милосердя “Надія”, яке взялося за будівництво, виявилося несумлінним. Тепер же Центр милосердя й реабілітації починає все із чистого аркуша», – писала 28 червня кореспондент « Боярки-Інформ» Тетяна Зубкова.

Мова йде про розташований в одному з районів Боярки старому піонерському таборі, на території якої перебуває басейн, шпара й кілька спальних корпусів, переустаткованих під нічліжки для людей похилого віку без певного місця проживання. Десяток років тому християнська активістка Людмила Мишана за допомогою спонсорів зі Швейцарії викупила цей занедбаний табір у держави, оформивши всі належні документи на власну організацію – Боярський центр милосердя «Надія». Занедбані корпуси були відремонтовані, віддані під притулок для бездомних і незаможних людей. Влітку на території «Батьківшини" зусиллями місцевих віруючих організовувалися дитячі та молодіжні оздоровчі табори. Добродійністю Мишана займалася в окрузі з 1995 р. – завдяки цій діяльності в окрузі її знав «кожний поліцейський».

Але на ласий шматок землі прийшли люди відомого в Каліфорнії та Україні служителя церкви" Храм Спасителя" Романа Скоца.

Як свідчать місцеві засновники благодійної організації «Боярський християнський центр милосердя “Надія”», земельна ділянка була захоплена Романом Скоцем шляхом обману. Саме пастор Скоц стояв на чолі рейдерського захоплення місії й земельної ділянки, розташованого в місті Боярка по вулиці Соснова 2, затверджують представники Людмили Мишаной.

 

В 2009 році Роман зі своєю родиною рятуючись від переслідування ФБР організував місцеву церковну громаду й поклав око на земельний наділ «Боярського центру милосердя». Але тому що прав власності на бажану нерухомість у нього не було, а команда Людмили не стала довірятися незнайомцеві, він вирішив добути земельну ділянку за допомогою хитрості й віроломства.

Директор «Надії», 77-літня Людмила Мишана, говорить, що за допомогою підставних осіб команда Романа Скоца змістила її з посади. Підробивши печатку організації та підписи всіх 8 членів правління, у терміновому порядку подала документи на перереєстрацію місії в Міністерство юстиції країни. Незважаючи на те, що фонд уже пройшов процес переоформлення, був укомплектований «кишеньковим» керівництвом під керуванням громадянина на ім'я Анатолій Кузьмович Карповец, підробка все-таки була виявлена – люди Мишаної пред'явили у відповідні органах оригінальні статутні документи, у результаті чого «у Мінюсті були надзвичайно здивовані. З вибаченнями скасували колишнє рішення».

Однак команда протестантського конкістадора все ж не вгамовувалася. З словами постраждалої літньої жінки, ще раніше, в 2008 р. коли в Мишаной були зі Скоцем нормальні взаємини, Роман надав Людмилі Григорівні в борг $20 тис. за умовою повернення протягом двох місяців. Коли Мишана спробувала повернути борг, Скоц почав ховатися від неї, а потім подав до суду нібито за «несплату боргу».

У результаті брудних махінацій колег пастора, церква «Храм Спасителя" віроломно захопила гектар землі, де почала встановлювати свої порядки – спалювати будинки й викорчовувати дерева.

Зневірившись знайти мирне розв'язання конфлікту, Людмила Мишана звернулася до керівництва українського союзу церков ХВЕ, до членів Слов'янської місіонерської церкви «Віфанія» у Сакраменто.

« У той же час, коли Микола Синюк і Леонід (Адам) Бондарук рукополагали Романа Скоца, була відкрита кримінальна справа про рейдерське захоплення, – пише Мишана у своєму звертанні до українських і американських віруючих

Михайлу Паночко й Леоніду Бондаруку, що благословляли крадене добро – ганьба».

У своєму церковному офісі Роман Скоц розкладає карту, показує мені план реконструкції табірного центру. Сам пастор одягнений у костюм, на руці – модний годинник від Apple. Роман похваляється тим, що недавно допоміг двом місцевим родинам, у яких згоріли будинки. Людмила Мишана ж говорить про те, що в недавніх підпалах будинків підозрюють саме людей Романа, які пішли на цей крок, щоб звільнити територію під церковне будівництво.

Як би там не було, але діяння Романа Скоца благословили єпископ Союзу християн віри євангельської США Адам Бондарук, що спеціально відвідав регіон, і єпископ союзу Церков християн віри євангельської України Михайло Паночко.

Більше того, Роман Скоц був рукоположен цими священодіячами на пасторське служіння.

«Роман обов'язково буде під підозрою, буде тікати від українського правосуддя так само, як зараз він ховається від американського, – продовжує Людмила Григорівна. - Він підкуповує суддів і РОВД, затягуючи цю справу».

До того ж повідомляється, що за фальсифікацію документів новоспеченому директорові тепер загрожує до 5 років в'язниці з конфіскацією майна.

«Дорогі служителі! Запитаєте, чому Роман не повертається до США. Я припускаю, що, можливо, ви не знали про ці злодіяння, але якщо ви були в курсі – сором вам і ганьба від Бога й людей за те, що благословляєте награбоване!» – підкреслює законний директор фонду.

До цього моменту повноправна власниця не подавала заяву в поліцію, тому що «не прагла виносити сміття з хати», однак у випадку, якщо єпископи не почнуть відповідних дій, вона пообіцяла звернутися у відповідні органі і пресу. В такий спосіб «всім стане відомо, що Михайло Паночко та Бондарук є співучасниками рейдерства».

Зараз за розпорядженням Міністерства юстиції по факту рейдерського захоплення табірної території з боку членів церкви «Храм Списителя" порушена кримінальна справа в місцевому РОВС. А Людмила Мишана відновлена в правах власності на «Боярський благодійний центр».

У той же час співробітники Романа Скоца огородили територію й всупереч законам не пускають повновладну власницю на її власну територію.

США, Мексика, Кенія, Україна – не останні країни з географії каліфорнійських шахраїв-місіонерів Скоцев. Як удалося довідатися «Слов'янському Сакраменто» у Федеральному суді Нью-Йорка, в 2009 р. компанія Zim American Integrated Shipping Services, Inc., що займається експортом контейнерів за рубіж, подала позов на компанію USKO Shipping, президентом якої був Роман Скоц. Це відбулося саме напередодні або відразу після втечі родини Скоц зі США.

В обвинуваченні позивачі затверджували, що співробітники USKO заборгували перевізникові близько $45 тис. за транспортування у Вірменію, Грузію, Росію й Україну 24 автомобілів, 2 човнів, 1 сільськогосподарського комбайна, будівельних матеріалів, мотоциклів і цілого парку гідроциклів.

Серед інших у цій справі згадується як мінімум два контейнери, що пішли в християнську місію «Semaretianul», яка діє в Молдавії під керівництвом нікого Павла Черниогло. У контейнері перебували будівельні матеріали, товари домашнього споживання, які були пожертвувані громадянами США не призначані для продажу.

У червні того ж року справа була закрита через неявку підзахисних до суду, говориться в документах суду.

Що це були за автомобілі, за переправляння яких родина підприємців Скоц так і не розрахувалася? Чому разом з комерційним вантажем у СНД ішла гуманітарна допомога? Не чи було тут порушень американських законів?

Ці питання разом з викладом вищевказаних фактів ми направили в Генеральну прокуратуру США й будемо домагатися зрозумілих відповідей.

 



Джерело: http://ukrsekta.info/clauses/2989-pastorskaya-mafiya.html
Категорія: Мої статті | Додав: RJDOMIR (04.12.2017)
Переглядів: 1225 | Теги: Гуманітарна допомога, пастор Роман Скоц, протестанти, ЄХБ, ХАЄ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Пошук
Календар
Друзі сайту
АнтиСекта@Тернопіль http://antisekta.ucoz.com/index/0-2 Тернопільський центр допомоги "АЗИЛЬ"http://azil.ucoz.ua
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0